Мескаль — алкогольний напій із соку агави

Процес виробництва і відмінності з текілою:

1. В землі викопують велику яму, на її дно кладуть камені і на них розводять багаття. Коли камені нагріються, залишки дров прибирають і в яму закладають серцевини агави. Зверху їх засипають землею і листям агави. Рослини печуться від 2 до 3 днів, просочуючись димом — це перша відмінність мескаля від текліли.
2. Потім печену і прокопчену агаву виймають, охолоджують і витягають сік, подрібнюючи архаїчним способом — за допомогою великого кам’яного колеса. Сік бродить в дубовому чані без додавання дріжджів — це друга відмінність мескаля від текіли.
3. Мескаль практично завжди переганяють двічі в мідних апаратах.
4. Потім він набуває бурштиновий колір або завдяки додаванню карамелі, або завдяки витримці в бочках. Ця витримка не може тривати більше 5-6 років, що пов’язано з обмеженим потенціалом мескаля до старіння.
5. Потім мескаль розбавляють водою і виставляють на продаж. Його міцність варіюється від 36 до 55%.

Такий спосіб виробництва забезпечує мескалю автентичний «сільський» смак з нотами диму.

Черв’як у пляшці

У пляшці мескаль можна знайти черв’яка, що живе в агаві. Мексиканці називають його gusano. За давнім повір’ям, черв’як являє собою душу агави, тому його додають в мескаль.

Разом з тим існує ще одне пояснення цього звичаю. За допомогою черв’яка перевіряли міцність напою: якщо gusano не заспиртовувався, а псувався, то якість мескаля вважалася поганою. Той, кому в келиху попадається черв’як, за традицією загадує бажання. Зрозуміло, перед цим треба допити пляшку. А значить в інтересах виробника — покласти в неї черв’яка. Проте він ніяк не позначається на смаку напою.