Принцип «Спочатку людина» при обслуговуванні гостей з інвалідністю або іншими розладами:
Принцип «Спочатку людина — потім діагноз» (або People-First Language, безбар’єрна мова) — це етичний стандарт комунікації, який ставить особистість людини, її гідність та індивідуальність вище за будь-які медичні показники чи фізичні особливості.
Головне правило це говорити спочатку про людину, а потім вже про її ознаки.
Етично
| Неетично
|
Безбар’єрність в мові вказує на те, що інвалідність чи розлад сприймаються лише як одна з багатьох характеристик людини, а не як її визначальна суть. Замість того, щоб навішувати «ярлик» через стан здоров’я, ми фокусуємося на людині як на клієнті, гості та особистості. Бо ця людина так само як і ви є сином чи донькою, можливо батьком чи матір’ю, має свої симпатії та антипатії, улюблені фільми та страви, захоплення, погляди та переконання і ще інвалідність. І це тільки одна з її ознак. Ми всі значно більші за будь-яку з наших характеристик.
Безбар’єрне ставлення важливо не тільки в обслуговуванні гостей з інвалідністю, але й квір-персон. Тут буде діяти таке правило: якщо ви не знаєте, як звернутися до людини, запитайте її саму, як вона хоче, щоб до неї звертались. Перепитати й уточнити не соромно, навпаки, — це прояв уваги й тактовності.
Послуговуйтеся безбар’єрною мовою, не тільки в розмові з гостями з інвалідністю, але й розмовляючи з іншими гостями, колегами і навіть знайомими. Адже в кожної людини в оточенні можуть бути друзі або родичі з інвалідністю і ви можете прозвучати образливо.
Детальніше про безбар’єрну мову ви можете дізнатися в словнику безбар’єрності в джерелах.
Джерела:
Підказка № 159
